Агресія як механізм насильницької злочинної поведінки

Анотація

Стаття присвячена дослідженням механізмів насильницької злочинної поведінки. Стійка на-лаштованість на агресивну поведінку може бути основною рисою характеру особистості та зумовлювати вчинення насильницьких злочинів. Тому, на нашу думку, агресія відіграє значну роль у механізмі насильницького злочину, а отже, слід приділити певну увагу цьому явищу в контексті цієї статті. Природну агресію, войовничість, притаманні людині у виді певних інстинктів, слід відмежовувати від насильства. Ці інстинкти, як і протилежні їм інстинкти остраху, можуть відігравати свою роль і навіть використовуватись під час застосування насильства.

Проте агресивність мала важливе значення для виживання людини. Як вважає більшість сучасних психологів, агресивність є частиною нашого еволюційного спадку: деякі ситуативні мотиви агресії мають фізіологічне походження. Теорія соціального вивчення полягає у тому, що агресія походить від засвоєння форм та моделей агресивної поведінки в процесі соціалізації. Так, вирізняють три основні типи її моделей - члени родини, члени субкультури та символічні моделі, що поширюються за допомогою мас-медіа.

Підсумовуючи викладене вище, можна зазначити, що «специфічні особливості агресивності у людини є наслідком специфічних для людини умов життя, тобто наслідком особливостей того соціального середовища, яке вона в процесі свого історичного розвитку для себе створила. Агресія є базовим елементом механізму насильницьких злочинів, причому агресія може бути як провокацією з боку жертви, так і відповіддю на некритичні дії потерпілого. Вирішальним у механізмі насильницької поведінки є наявність у нападника комплексу сваволі й ілюзій та рівень його соціальної культури, оскільки вони є визначальними ознаками, що реагують на зовнішні подразники. Лише від рівня самодисципліни та культури залежить, як проявиться комплекс сваволі й ілюзій і якою буде реакція на події, що відбуваються в суспільстві взагалі та з кожною людиною зокрема.