Сила синергії у проявах правової науки: міждисциплінарне дослідження

Анотація

У статті обговорено концепти «синергія», «синергетика», «синтез» й «синергійний ефект». Відзначено, що саме синергетика займається вивченням синергії та синергетичних ефектів. Встановлено, що сутність синергії розкривається через спектр її властивостей (емерджентностей). За допомогою синергетичного підходу досліджується характер системних зв'язків між елементами (складовими частинами) складних системних утворень. Право представляється як складна, нерівноважна, відкрита, нелінійна, динамічна система. З'ясовано, що важливою умовою дії синергії є дотримання основних принципів організації та самоорганізації. Сила синергії в теорії права проявляється й поширюється на різні галузі правової науки, зокрема показано, як воно впливає на господарське право. Визнаючи позицію І.Р. Пригожина щодо нестійкості та нестабільності у природі як фундаментальних характеристик Всесвіту, автори закликають не тільки інакше подивитися на колишні теоретичні концепції про побудови ньютоно-лапласівського типу, але й якоюсь мірою по-новому оцінити мінливість навіть системи права, зокрема господарського (інноваційного), та сам процес розвитку інновацій в цілому. Акцентовано на впливі сили синергії під час дослідження правових явищ із використанням синергетичного підходу. Обговорена думка Г. Хакена щодо проявів сутності синергетики. Встановлено, що істотна відмінність синергетики, яка суттєво відрізняє її від інших традиційних методів наукового пізнання, полягає в тому, що будь-яке правове явище у процесі його вивчення за допомогою синергетичного методу має бути дослідженим і ззовні, і зсередини. Виявлено наукові підходи до розуміння поняття «синергія», а також визначено силу синергії у правовій науці. Наведені аргументи на користь використання синергетики в дослідженні правових явищ. Звернута увага на те, що система обирає для себе найбільш прийнятну форму регулювання відносин, яка найкраще знижує рівень ентропії у системі, вимагає менше витрат, тобто викликає менше збурень. Це стосується й наукового пізнання в цілому, тобто системи права, прогнозування результату дії правової норми й строків випереджувальної підготовки правових норм та правовідносин.