Герменевтика в галузі конституційного права України
Анотація
Герменевтика, що з'явилася завдяки новаціям у філософії, в даний час активно використовується іншими гуманітарними науками, зокрема юриспруденцією. Герменевтика - мистецтво розуміння, осмислення, вчення про тлумачення знаків та розуміння значень у формі теорії мистецтва розуміння, певних правил (методів, прийомів) інтерпретація, мистецтво їх застосування, а також процес інтерпретації; організація, процес і результат таких правильних міркувань, які актуалізують різні інтерпретаційні методології, коли йдеться про розуміння тексту.
Герменевтичні принципи та підходи гармонійно поєднуються із багатовіковими правовими традиціями - адже історія тлумачення юридичних текстів сягає принаймні епохи Відродження, відобразившись у багатьох школах (глосатори, коментатори (постглосатори) тощо).
Метою статті є продемонструвати, як герменевтика використовується в галузі конституційного права на основі матеріалів та практики органів самоорганізації населення (ОСН).
Використання терміна "самоврядування" не є цілком доречним у назві "територіальні органи громадського самоврядування", як інколи пропонують іменувати ці органи. Адже, згідно сучасних доктринальних концепцій, однією з умов формування правової держави в країні є поділ публічної влади на публічну державну та публічну муніципальну (самоврядну) владу. При цьому публічну державну владу здійснюють відповідні органи, які, як правило, належать до однієї з гілок державної влади відповідно до вимог концепції її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Муніципальну владу здійснюють органи місцевого самоврядування. Виходячи з цього, на рівні адміністративно-територіальних одиниць функціонуватимуть як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. Відповідно до законодавства України, ОСН є елементом системи місцевого самоврядування, але не є органами місцевого самоврядування. Таким чином, використання слова "самоврядування" в назві ОСН вказуватиме на систему, до якої належать комітети будинку, вулиці тощо, але буде заплутаним, оскільки полегшить їх ототожнення з місцевими органами влади (публічної влади). Крім того, використання назви «територіальне громадське самоврядування» буде характеризувати природу ОСН як змішану (публічно-громадську), що, на думку автора, також не відповідає дійсності.
Посилання
2. Мішина Н.В., Головко К.В. Тенденції систематизації муніципального права України. Право України. 2020. № 10. С. 97-109.
3. Мішина Н. В. Органи самоорганізації населення в Україні: типологія та класифікація. Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». Том ХХ VI. Одеса, 2020. С. 81-89.
4. Оборотов Ю. М. Герменевтика й метафора у правознавстві. Наукові записки МГУ. 2004. № 1. С. 126 - 131.
5. Рабинович П. М. Проблемы понимания в правовом регулировании. Правоведение. 1988. № 5. С. 21 - 27.
6. Про місцеві ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування: Закон УРСР від 7 грудня 1990 року. Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. № 2. Ст. 5.
7. Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування: Закон УРСР від 26 березня 1992 року. Відомості Верховної Ради УРСР. 1992. № 28. Ст. 387.
8. Ямпольская Ц. А. Органы общественной самодеятельности среди других форм общественной активности граждан (задачи исследования и подход к их решению). Общественные организации и органы общественной самодеятельности в СССР. М.: Ин-т государства и права
АН СССР, 1985. С. 57 - 76.
9. Чигирь А. Е. Общественные самодеятельные организации трудящихся и развитие социалистической демократии. Минск: Издательство «Наука и техника», 1975. 192 с.
10. Камилов К. К. Участие народных масс в управлении советским государством. Ташкент: Издательство «Наука» Узбекской ССР, 1965. 198 с.
11. Орловський О. С. Органи самоорганізації населення на території колишнього СРСР. Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. 2000. № 3. С. 171 - 177.
12. Балобанов А. Е. Местные сообщества в местном самоуправлении как образовательная задача. URL: http://locgov.mpsf.org/bible_attachments/html/cd2/lZD_TXT/izd22/main. html (дата звернення: 1.04.2021).
