ГРОМАДСЬКІСТЬ ЯК ОДНА ІЗ КЛЮЧОВИХ СКЛАДОВИХ ЗДІЙСНЕННЯ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ

ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

  • І. Й. Магновський
Ключові слова: громадськість, публічна влада, державна влада, муніципальна влада, громадянське суспільство

Анотація

Магновський І. Й. Громадськість як одна із ключових складових здійснення пу- блічної влади в Україні: теоретико-правовий аспект. – Стаття. Стаття присвячена викладенню в теоретико-правовому аспекті участі громадськості у формуванні й здійсненні публічної влади в Україні. Означено нагальні проблеми реалі- зації права участі громадськості в організації публічної влади в Україні, котрі виникають під впливом неоднозначних взаємовідносин держави й суспільства, зокрема загостренням ситуації у сфері державотворення та правової культури у зв’язку з активними політичними подіями сучасності, а також суперечливості процесів державного, соціально-економічного й правового розвитку країни тощо. Наголошується на участі громадян у здійсненні пу- блічної влади як прояву контролю з боку суспільства за діяльністю посадових осіб і пред- ставників влади, де участь громадян легалізує та легітимує публічну владу. Своєю чергою підкреслюється, що легальність відбувається шляхом формування представників органів державної та муніципальної влади, а легітимність відбиває довіру до публічної влади. Кон- статується, що лише народ є реальним носієм влади й наділений правом вибирати форму здійснення народовладдя, визначати принципи функціонування державної влади, забез- печувати контроль за її діяльністю та змінювати владу. Зазначається, що інститут участі громадян у здійсненні публічної влади, де його вплив багатоплановий і відтворюється в усіх сферах життєдіяльності суспільства, допомагає встановити зв’язок держави з громадські- стю, публічний діалог, партнерські відносини з органами державної влади. Зосереджено увагу на соціально-правовій активності особистості, що зумовлена умовами життя, які окреслюють потреби й інтереси суспільства, соціальної групи й самої особистості й має визначатися високим рівнем правосвідомості, глибокою правовою переконаністю. Участь громадян є засобом консолідації громадянського суспільства, способом підвищення рівня правової та політичної культури населення, що забезпечить можливість політичної актив- ності й правової ініціативи. Залучення громадськості в здійснення публічної влади підви- щує рівень обізнаності й значущості громадян, виступає вагомим чинником відкритості й ефективності державно-владної діяльності, наслідком якої є дієві рішення, що формують основу народовладдя.

Посилання

1. БарберБ. Сильнадемократія: політикаучасницькоготипу. Демократія: антологія/ упоряд. О.В. Проценко. Київ: Смолоскип, 2005. С. 254–262.
2. Stoker G. Governance as theory: five propositions. International Social Science Journal. 1998. Vol. 50. Iss. 155. March.
3. КовальчукВ.Б. Легітимністьдержавноївладивправовійтеоріїтадержавно-правовійпрактиці: монографія. Київ: Логос, 2011. 392 с.
4. СерьогінаС.Г. Формаправління: питанняконституційно-правовоїтеоріїтапрактики: монографія. Харків: Право, 2011. 765 с.
5. Політичнанаука. Словник: категорії, поняттяітерміни/ Б.Л. Кухта, А.С. Романюк, Л.І. Старицькатаін. Львів: Кальварія, 2003. 500 с.
6. КоханА.І. Державнакомунікативнаполітика– механізмефективноїдіяльностіінститутупублічноївладивУкраїні. Вісник Національної академії державного управління при Прези¬дентові України «Державне управління: теорія та практика». 2011. № 1. С. 2–8.
7. СкрипнюкВ.М. Громадянин, суспільство, держава: політичнаучастьякмеханізмдемо¬кратичноїлегітимаціївлади. Філософські та методологічні проблеми права. 2013. № 1/2. С. 44–51.
8. ОльховаТ.О. Загальнотеоретичніпідходидоконтрольно-наглядовоїфункціїдержави. Філософські та методологічні проблеми права. 2014. № 1. С. 163–169.
9. Теориягосударстваиправа/ подред. В.К. Бабаева. Москва: Юристъ, 1999. 592 c.
10. МорозоваЛ.А. Теориягосударстваиправа: учебник. Москва: Юристъ, 2002. 414 с.
11. ЧервонюкВ.И. Теориягосударстваиправа: ученик. Москва: ИНФРА-М, 2006. 704 с.
12. ПетришинО.В. Конфлікттаспівробітництвояксоціальнесередовищеправа. Вісник Академії правових наук України. 2004. № 3(38). С. 24–34.
13. ХабермасЮ. Гражданствоинациональнаяидентичность. Демократия. Разум. Нрав¬ственность : (лекции и интервью (Москва, апрель 1989 г.)). Москва: ACADEMIA, 1995. С. 209–245.
14. ЦвєтковВ.В., ГорбатенкоВ.П. Демократія– управління– бюрократія: вконтек-стімодернізаціїукраїнськогосуспільства: монографія. Київ: Інститутдержавиіправаім. В.М. КорецькогоНаціональноїакадеміїнаукУкраїни, 2001. 248 с. 15. ЗарічнийО.А. Участьгромадськостіуздійсненніпублічноївлади: теоретико-правоведо¬слідження: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 ; Національнийуніверситет«Львівськаполітех¬ніка». Львів, 2017. 229 с.
16. КозюбраМ.І. Державнавлада: межіздійсненнятаформаорганізації(політико-правніаспекти). Українське право. 1995. № 1(2). С. 4–13.
17. МучникА.Г. КомментариикКонституцииУкраины. Книгапервая. Киев: Парламент¬скоеиздательство, 2003. 88 с.
18. ВороновІ.О. Громадянськесуспільствоівлада. Людина і політика. 2003. № 1. С. 31–41.
19. ШпортькоО.А. Полепублічноїполітики. Політичний менеджмент. 2010. № 5(44). С. 90–96.
20. ДанильянО.Г. Місцеізначеннясоціальногоконтролюусферіправовоговиховання. Проблеми законності. 2009. № 103. С. 220–225.
21. ОксамытныйВ.В. Теориягосударстваиправа: учебникдлястудентоввысшихучебныхзаведений. Москва: ИМПЭ-ПАБЛИШ, 2004. 563 с.
22. КравчукВ.М. Взаємовідносинигромадськихорганізаційідержавивумовахформуван-нягромадянськогосуспільствавУкраїні(теоретико-правовіаспекти) : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 ; Київськийнаціональнийуніверситетвнутрішніхсправ. Київ: 2008. 229 с.
23. ЯкимовА.Ю. Статуссубъектаправа(теоретическиевопросы). Государство и право. 2003. № 4. С. 5–10.
24. МаритенЖ. Человекигосударство/ пер. сангл. Т.П. Лифинцевой. Москва: Идея-Пресс, 2000. 196 с.
25. Участьгромадськостівполітичнихпроцесах: коренітрави– 3 / упоряд. : Г.О. Усатенко, О.В. Боронь. Київ: Агентство«Україна», 2005. 352 с.
Опубліковано
2022-01-26