ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ В УКРАЇНІ

  • Н. В. Харченко
Ключові слова: державна таємниця, Служба безпеки України, охорона державної таємниці, режим секретності

Анотація

 

Харченко Н. В. Організаційно-правові засади охорони державної таємниці в Укра- їні. – Стаття. З огляду на чинне законодавство України проаналізовано визначення поняття держав- ної таємниці, визначено порядок обов’язку держави здійснювати контроль за інформацією, зарахованою до державної таємниці. На підставі Закону України «Про службу безпеки України» та з метою охорони державної таємниці законодавчо закріплено за Службою без- пеки України обов’язок здійснювати забезпечення охорони державної таємниці. Дослідже- но, що органи державної влади та підприємства, установи або організації, що здійснюють діяльність, пов’язану з державною таємницею, з метою забезпечення режиму секретності створюють на правах окремих підрозділів режимно-секретні відділи, які безпосередньо ке- руються керівником відповідних державних органів. Важливо усвідомлювати ймовірність витоку інформації, адже втрата чи витік зазначеного виду інформації несе загрозу для національної безпеки держави. Саме тому державна політика країни щодо забезпечення державної таємниці ставить на меті своєчасне виявлення джерел реальних і потенційних загроз у цій сфері, не від’ємною діяльністю цього напряму є аналіз причин виникнення, спосіб нейтралізації й попередження таких випадків. Підкреслюючи важливість Служби безпеки України, слід зазначити, що правоохоронний орган контролює стан охорони дер- жавної таємниці в усіх державних органах та підприємствах, установах або організаці- ях, що здійснюють діяльність, пов’язану з державною таємницею. Безпосередньо Служба безпеки України має право здійснювати офіційні перевірки за додержанням стану охорони державної таємниці та за результатом цієї перевірки фіксувати порушення в акті перевірки, що містить позитивний або негативний відгук про стан якості за додержанням відповідних вимог, зауваження, що містяться в актах перевірки, є обов’язковими до усунення.

Посилання

1. КонституціяУкраїни : ЗаконУкраїнивід28 1996 № 254к/96. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
2. ПронаціональнубезпекуУкраїни : ЗаконУкраїнивід21 червня2018 № 2469-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2018. № 31. Ст. 241.
3. Продержавнутаємницю : ЗаконУкраїнивід21 1994 № 3855-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 16. Ст. 93.
4. Проінформацію : ЗаконУкраїнивід2 жовтня1992 року№ 2657-XII. Відомості Верхов¬ної Ради України. 1992. № 48. Ст. 650.
5. Божков І.І. Державнатаємницятасистемаїїохорони. Правове, нормативне та ме¬трологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. 2002. № 4. С. 7–10. URL: http://pnzzi.kpi.ua/4/04_p7.pdf
6. Супруненко А.М., Башта І.І., Лисеюк А.М., Свіріна К.С. ОрганізаціяохоронидержавноїтаємницівУкраїні : навчальнийпосібник. Ірпінь : УніверситетдержавноїфіскальноїслужбиУкраїни, 2020. 370 с.
7. ПроСлужбубезпекиУкраїни : ЗаконУкраїнивід25 березня1992 року№ 2229-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 27. Ст. 382.
8. ПрозатвердженняЗводувідомостей, щостановлятьдержавнутаємницю : НаказЦУСБУвід23 грудня2020 року№ 383. ЗареєстрованийвМіністерствіюстиціїУкраїни14 січ¬ня2021 рокуза№ 52/35674.
9. Кірін Р.С., Грищак С.В., Шашенко Д.О. Інформаційнезаконодавство. Правовезабезпе¬ченнязахистуінформації. Дніпропетровськ : Національнийгірничийуніверситет, 2012. Частина4. 171 .
10. Дрейс Ю.О. ФункціонуваннясистемиохоронидержавноїтаємницівУкраїні: організа¬ційно-правоваструктура, принципитазавдання. Безпека інформації. 2014. Т. 20, № 2. С. 176– 184. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/bezin_2014_20_2_13
11. Семенюк О.Г. Проблемиохоронидержавноїтаємниці : кримінально-правовітакриміно¬логічніаспекти : монографія. Київ : ТОВ «Видавничийдім“АртЕк”», 2017. 342 с.
12. Болдир С.В. Перспективиреформуваннясистемиохоронидержавноїтаємницітаслуж-бовоїінформації. Інформація і право. 2017. № 4(23). С. 79–85.
Опубліковано
2022-01-26